Людвік Тирович (1861-1930) на початку 20 століття керував однією з двох найвизначніших каменярських фірм у Львові (нарівні з майстернею Пер’є).
Тирович походив із полонізованої вірменської родини, яка оселилася у Речі Посполитій століття тому, а в 60-х роках 19 ст., переїхала з Волині до Львова.
Навчався скульптурі в художньо-промисловій школі у Львові у класі Тадеуша Вишньовецького та Юліуша Белтовського, а потім у Відні. Він здобув значний досвід роботи в оздобленні будівлі парламенту в Будапешті, Міського театрі у Відні та королівського палацу в Сербії.
Повернувшись із мистецьких подорожей по Європі, Тирович відкрив власну каменярську фірму у Львові, на вулиці Пекарській, 95 (біля входу на Личаківський цвинтар). Місце розташування було обрано не випадково, майстерня спеціалізувалася насамперед на виробництві надгробків.
Серед великої спадщини фірми Тировича на Личаківському кладовищі багато які надгробки не виділяється своїм оздобленням, це прості родинні гробівці з граніту або пісковику. Людвік Тирович, зайнятий веденням бізнесу, не завжди встигав сам дотягнутися до різця. Однак, коли він це робив, з його
рук виходили надзвичайні роботи. Без перебільшення можна сказати, що він був спеціалістом з різьблення кам’яних … дерев.
Серед художніх творів варто згадати: надгробний пам’ятник гімназисту Конраду Домішевському (поле 5) з реалістично зображеною фігурою загиблого хлопчика; надгробок лісничого Генріха Стшелецького (поле 18) у вигляді стовбура дерева; пам’ятник родини Скшипців * (поле 51) з філігранною фігурою ангела – один з найкрасивіших надгробків на Личаківському кладовищі (подібний пізніше встановлено на цвинтарі в Бібрці).
Гранітний пам’ятник жертвам табору Талергоф, розташований у північній частині кладовища (поле 60а), також вийшов з майстерні Тировича.
Окрім каменярських робіт на кладовищі, фірма Тировича виконувала також муніципальні замовлення, такі як оточення пам’ятника Міцкевичу, роботи в Міському театрі (нині Опера), роботи в Художньо-промисловому музеї. Він також постачав камінь для фасадів, сходів та плит для мощення підлог.
Такі скульптори, як Яніна Райхерт-Тот, Зигмунт Курчинський та Сергій Литвиненко працювали у майстерні Тировича.
Людвік Тирович помер у Львові в 1930 році. Майстерня, якою керував один із синів, діяла до Другої світової війни, однак основна увага була зосереджена на будівельних роботах.
*Надгробок відреставровано за кошти Міністерства культури та національної спадщини Польщі
Джерела:
Nicieja S., Ogród snu i pamięci, 2010
Людвік Тирович – lvicenter.org https://lia.lvivcenter.org/uk/persons/tyrowicz-ludwik/ (доступ 5.10.2020)
