Паріс Філіппі (1836-1874) – ще один іноземець, який оселився у Львові та професійно займався скульптурою, в основному створюючи роботи в стилі романтизму та реалізму.
Художник народився у Кракові, але за походженням був італійцем. Його батько, Паоло Філіппі, був скульптором та декоратором. З Італії його привіз Францішек Марія Ланчі, з яким Паоло Філіппі виготовив саркофаг Костюшка на Вавелі. Саме він був першим учителем сина. Пізніше молодий Філіппі здобув освіту в школі образотворчих мистецтв у Кракові та в Мюнхені, звідки повернувся з однорічного навчання із нагородою.
Свою мистецьку кар’єру він розпочав у Кракові. Працював серед інших над фасадом костелу оо.бернардинів, у будівлі Наукового товариства, на Раковицькому кладовищі. У цей період Філіппі також зробив пам’ятник Яну III Собеському в Жовкві (нині зруйнований, зберігся лише фрагмент на подвір’ї костелу). У його майстерні при францисканському костелі збирався увесь художній бомонд тодішнього Кракова. Збереглася фотографія 1860-х років, зроблена в першій фотостудії Кракова, де молодий Ян Матейко, сидячи у вільній позі в кріслі, одягнений у довге хутро, оточений друзями – Юзефом Брандтом, Юзефом Шуйським та Парисом Філіппі. На іншій фотографії Філіппі позує із більшою групою краківських художників – фотографія зроблена на честь візиту Артура Гроттгера до Кракова.
У 1866 році Паріс Філіппі назавжди переїжджає до Львова та відкриває студію в центрі міста біля домініканського костелу. Це було пов’язано з реставраційними роботами, які йому доручили зробити, а саме відновлення п’ятьох алебастрових надгробків епохи Відродження, розташованих у криптах костелу. Оскільки у львівському артистичному світі скульпторів бракувало,він швидко розвинув свою діяльність. Художник прославився насамперед своїми портретними роботами, як, на приклад, медальйонами із зображеннями Олександра Фредро, Нарцизи Сміховської, Вінсенті Поля, Яна Непомуцена Камінського, Гелени Моджеєвської чи інших відомих діячів, епітафіями Станіслава Пілата в костелі бернардинів, скульптурним портретом Станіслава Скарбека у львівському театрі його фундації або статуєю генерала Юзефа Дверницького у львівському костелі кармелітів (нині знаходиться в Латинському соборі).
Як цвинтарний скульптор, Філіппі мав репутацію неординарного художника. Перший надгробок, який він зробив, був для Марії Мьончинської *, померлої дочки генерала Юзефа Мьончинського; він має безпрецедентну композицію на Личаківському цвинтарі – у кам’яному гроті художник помістив фігуру ангела, який нахиляється над тілом ніби сплячої дівчини, поклавши палець на уста на знак мовчання. Другим відомим твором Паріса Філіппі на Личаківському кладовищі стала робота, за яку він взявся із серцем, яке кривавило – надгробний пам’ятник його друга, Артура Гроттгера, який помер у Франції в 1867 році *. Художник поставив на могилі хрест та плачучу фігуру, до якої позувала згорьована наречена живописця, Ванда Монне, а також зобразив сокола, череп та символи художньої творчості – пензлі, палітру та ліру. Художник не закінчив пам’ятника, це зробив Абель Марія Пер’є у партнерстві зі Станіславом Сенявським. Медальйон із зображенням Гроттгера виготовила сама Ванда Монне. Філіппі також був автором погруддя Гроттгера, представленого під час похоронної церемонії. Варто також звернути увагу на надгробний пам’ятник родини Грабінських * різця художника (поле 53), з ангелом із трубою в руці, який чекає, щоб подати сигнал до Страшного суду, а тим часом сам задрімав на урні з прахом. Скульптор також працював над надгробком Кароля Шайнохи *.
Вже в 1867 році відразу після приїзду до Львова, Паріс Філіппі відкрив при своїй майстерні приватну школу скульптури, але не отримав ані підтримки від влади, ані фінансування. Тим не менше, він увійшов в історію як вчитель цілого покоління львівських скульпторів, як-от Тадеуш Баронч, Тадеуш Блотніцький, Станіслав Сенявський, Антоні Мадейський, Антоні Кужава, Казімєж Островський та Ванда Млодницька.
На початку 1870-х років художник впав у депресію, боровся з алкоголізмом. Він вчинив самогубство в 1874 році під час перебування у Варшаві. Похований у рідному Кракові.
* Надгробок відреставровано за кошти Міністерства культури та національної спадщини
Джерела:
Parys Filippi, Culture, https://culture.pl/pl/tworca/parys-filippi (доступ 26.09.2020)
Бірюльов Ю., Львівска скульптура, Lwów 2015
Narodowe Archiwum Cyfrowe https://audiovis.nac.gov.pl/obraz/130236/ (доступ 26.09.2020)
Portret zbiorowy dwudziestu przyjaciół Artura Grottgera ze zbiorów Muzeum Narodowego w Warszawie, http://www.cyfrowe.mnw.art.pl/dmuseion/docmetadata?id=34856 (dдоступ 26.09.2020)
Ziejka F., Tragiczny los artysty, Kraków 2019
