Одним з найвидатніших львівських скульпторів другої половини 19 століття безсумнівно був Тадеуш Баронч (1849-1905).
Тадеуш Баронч народився в багатій родині польських вірмен (його предки оселилися в Речі Посполитій кількома століттями раніше).
Вивчав мистецтво в Кракові, Мюнхені та Флоренції. Повернувся до Львова лише в 1876 році і відразу розпочав власну справу. Художник залишив величезну спадщину. Він зробив низку бюстів та медальйонів із зображеннями відомих людей, серед яких Леон Сапіга, Олександр Фредро, Володимир Дідушицький, Ян Матейко, Яцек Мальчевський, Генрік Семирадський та багато інших.
Один з них – погруддя архієпископа Вежхлейського, знаходиться на епітафії в одній з каплиць Латинської катедри. Три погруддя Міцкевича використали як пам’ятники – у Трускавці, Карлових Варах та Дрогобичі (два останні не збереглися).
Баронч практично не виготовляв декоративних елементів для львівської архітектури, незважаючи на величезний попит на них. Зате на фасадах кам’яниць можна зустріти зроблені ним постаті відомих людей та алегорії. Будівлю колишньої гімназії Франца Йосифа прикрашають шість статуй його різця (включаючи фігури Міцкевича та Коперника), монументальна фігура Комедії та менші фігури двох муз були виконані на фасаді нового Міського театру (сьогодні Опера). Не збереглися дві скульптури, зроблені для Міського казино. Тадеуш Баронч також є автором бюстів Яна ІІІ Собеського – в музеї його імені та на подвір’ї Куркового Братства (не збереглося).
Однією з найважливіших і найвідоміших робіт скульптора є пам’ятник королю Собеському, відкритий в центрі міста у 1898 році (нині в Гданську). Йому художник присвятив десять років своєї праці. Він складається з різьбленого кам’яного постаменту та повної експресії і вірністю деталям фігури монарха на коні.
На відміну від інших художників, які часто ледве зводили кінці з кінцями, скульптура не була єдиним джерелом доходу для Баронча. Його батько володів готелем у центрі міста, отримував додатковий дохід як співвласник курорту Трускавець та був власником нерухомості. Тадеуш Баронч творив в комфортних умовах. Він міг собі дозволити найкращу студію у Львові – у готелі „Краківський”, який також служив міським художнім салоном та місцем зустрічей богеми.
Також художник цікавився фотографією. Сам проявляв світлини, а члени клубу любителів фотографічного мистецтва зустрічалися у його студії.
На Личаківському цвинтарі привертає увагу монументальний надгробний пам’ятник Юліана Константина Ордона *. Художник за власні кошти привіз прах повстанця з Флоренції та виготовив пам’ятник (за участі Ю. Марковського). Він має вигляд високого пірамідовидного постаменту з медальйоном померлого, увінчаного фігурою орла. Однак головним акцентом є повна експресії фігура пораненого лева на передньому плані. Пам’ятник був розміщений на піднесенні алеї, прямо навпроти входу на кладовище, що додатково посилило художній ефект (на жаль, цей ефект був зруйнований повоєнними похованнями між брамою та пам’ятником).
Крім того, варто звернути увагу на інші майстерно виготовлені скульптури, в яких художник, однак, відступив від характерної для нього динаміки на користь спокою і навіть цвинтарної меланхолії. Це надгробний пам’ятник Людвіці Кровчинській *, з фігурою прекрасного ангела, який, здається, присів у роздумах. Подібна жіноча фігура, можливо, портрет померлої, є на надгробку Левицьких (підпис). Ще одна жіноча фігура, цього разу муза, знаходиться на надгробку Матильди Жлобницької *.
Художник передчасно помер, йому було лише 56 років. Похований на Личаківському кладовищі. На посмертній виставці було представлено понад 120 робіт художника. “Він мав великий, самобутній та незалежний талант, який не був зіпсований ні “школами “, ні якимись іншими зовнішніми впливами”, – писало у посмертному спогаді.
*Надгробок відреставровано за кошти Міністерства культури та національної спадщини Польщі
Джерела:
Бірюльов Ю., Львівска скульптура, Lwów 2015
Ś. p. Tadeusz Barącz. „Nowości Illustrowane”. Nr 13, s. 9, 25 marca 1905
