Антоній Шимзер (1790-1838) був скульптором, який залишив по собі вагомий слід на Личакові у 20-30 роках 19 ст. Саме він розпочав династію, яка продовжувалася кілька поколінь і була тісно пов’язана з мистецтвом цвинтарної скульптури.
Шимзер народився в 1790 р. у Відні. Перші кроки до професії він зробив у майстерні свого батька, теж скульптора, потім вчився в Академії мистецтв рідного міста, а згодом у Мюнхені та Парижі, які на той час були ведучими осередками навчання митців у Європі. Львів та цвинтарні надгробки не були мріями його життя, його прагнення сягали академічної кар’єри, він мріяв викладати у Краківській Академії мистецтв, але позаяк слабо володів польською мовою, його кандидатура була відхилена. Ось чому він перебрався до Галичини, хоча мешкав і в Римі, і в Братиславі.

Зовсім неочікувано молодий талант підтримала родина князів Понінських, які були вихідцями з Великої Польщі. Двадцятитрирічний Шимзер виконав для їх резиденції на Поділлі ряд робіт. Цікаво, що та ж сама сім’я замовила величні епітафії померлим дітям в одного з найвидатніших скульпторів епохи класицизму Бертеля Торвальдсена. З такими високими рекомендаціями Львів дуже сердечно прийняв Шимзера, а аристократичні родини вишикувалися в чергу, щоб замовити в нього скульптурні оздоби своїх палаців. Художник працював для Замойських, Холоневських (палац не зберігся), Целецьких (збереглася від палацу в’їздна брама та два леви. Опісля цей палац був набутий Бачевським для своєї фабрики).Працював Шимзер і для нової буржуазії – німців та австрійців, які оселилися у Львові після приєднання Галичини до імперії Габсбургів. Головним мотивом робіт Антонія Шимзера були античні сюжети з міфології, так особливо популярні в часах моди на класицизм.

Подібно, як його попередник і в певний час конкурент, Гартман Вітвер – перший класицистичний скульптор німецького походження, що переїхав до Львова, Шимзер не обмежувався декоративною скульптурою, а працював також на потреби цвинтаря. Після смерті Вітвера він перебирає на себе його майстерню на вул.Личаківській. Дослідники налічили понад 20 нагробків, виконаних Шимзером та збережених до сьогодні. У мистецтві цвинтарної скульптури Шимзер також черпав натхнення у міфологічних сюжетах, нерідко його композиції складалися з багатьох постатей, ніби застиглі кадри глибокої символіки. Саме він започаткував в іконографії Личаківського цвинтаря незвичайно популярну постать Гіпноза – грецького бога сну, зображав його у вигляді крилатого задуманого юнака, а його атрибутами є букети та вінки з макових головок (символ сну), а також погашений смолоскип ( темрява, кінець життя).
Найцікавіші надгробки на Личаківському цвинтарі авторства Антонія Шимзера можна побачити на полях 7 та 10. Ними є зокрема композиція на могилі членів родини Браєрів, Транклів та Вайглів, де Гіпноз з букетом маків нагадує розпорядника таємничої церемонії, що веде за руку жінку, яка покірно схилила голову. Доповнює композицію юнак, який тримає в руках лакримарій – античну вазу для сліз.Глядач розуміє, що він став став свідком виняткового моменту – перетинання межі між життям та смертю, моментом вічного сну.
Наступною цікавою роботою неподалік є надгробок Юліани Нефатер. Ми бачимо тут сцену коронації – центральна постать з закритими очима ступає донизу по сходах, приймаючи зіркову корону, символ вічної ночі, з рук якоїсь міфічної постаті. Обабіч чекає крилатий геній з пальмовою галузкою, символом перемоги.

Антоній Шимзер також виконував монументальні надгробки у формі саркофагів та обелісків. Їх замовляли люди високої суспільної позиції, такі, як Ян Гаузнер – власник банківського Дому Гаузнер і Віолланд (Шимзер також працював при оздобленні екстер’єру нового крила банку на куті Гетьманських Валів та вул. Коперніка), чи намісник Галичини барон Франц фон Гауер. Надгробок останнього дуже нагадує роботи вчителя Шимзера Антоніо Канови, який використав в надгробку Папи Климентія XIII тему брами в потойбіччя, вхід до якої охороняють два леви.Ідентичний мотив можна побачити на 7 полі Личаківського кладовища. Вплив Канови на Шимзера можна також побачити в композиції епітафії Гауера в костелі оо.домініканців, яка напрочуд нагадує надгробок Вітторіо Альф’єрі у Флоренції.

Зворушують надгробки, на яких Шимзер зображає членів родини в момент великої журби. У цій групі уваги заслуговує надгробок Розалії Меленівської* з постаттю застиглого у журбі чоловіка та семи заплаканих дітей (наймолодший ще немовля), які оточують труну.

Випадок хотів, щоб Шимзер закінчив свою кар’єру майже тим самим, що і Гартман Вітвер – надгробком вдівця з дитиною, який оплакує померлу дружину (надгробок Юзефи Моравець, поле 22).

Антоній Шимзер помер бездітним в 1838 р. у Львові. Його поховали на Личаківському цвинтарі, поле 11. Учень Шимзера та наступник класицистичних традицій у цвинтарній скульптурі Поль Ойтеле поставив на його могилі скромний надгробок. Майстерню Антонія успаткував його молодший брат Ян.

*Надгробок відреставровано за кошти Міністерства культури та національної спадщини Польщі

Джерела:
Nicieja S., Ogród snu i pamięci, 2010
Мельник І.,Загайська Р., Антон Шімзер на камяницях і цвинтарях Львоваhttps://zbruc.eu/node/32816 (доступ 22.09.2020)

Інформація про ваші дані.

Prosimy o potwierdzenie zapoznania się z poniższymi informacjami poprzez kliknięcie przycisku „Rozumiem” lub przycisku ”x”.

Prosimy o potwierdzenie zapoznania się z poniższymi informacjami poprzez kliknięcie przycisku „rozumiem”.

Szanowni Państwo,
25 maja 2018 roku zaczęło obowiązywać Rozporządzenie Parlamentu Europejskiego i Rady (UE) 2016/679 z dnia 27 kwietnia 2016 r. w sprawie ochrony osób fizycznych w związku z przetwarzaniem danych osobowych i w sprawie swobodnego przepływu takich danych oraz uchylenia dyrektywy 95/46/WE (określane jako „RODO”, „ORODO”, „GDPR” lub „Ogólne Rozporządzenie o Ochronie Danych”).

W celu dalszego świadczenia Państwu usług za pośrednictwem serwisu Fundacji Dziedzictwa Kulturowego, chcielibyśmy Państwa poinformować o przetwarzaniu danych oraz zasadach, na jakich będzie się to odbywało po dniu 25 maja 2018 roku.

Jakie dane przetwarzamy?
Chodzi o dane osobowe, które są zbierane w ramach korzystania przez Państwa z serwisu Fundacji Dziedzictwa Kulturowego, w tym zapisywane w plikach cookies.

Kto jest Administratorem Państwa danych?
Administratorem bazy danych jest Fundacja Dziedzictwa Kulturowego, z siedzibą w Warszawie (02-703) przy ul. Bukowińskiej 22/203, wpisana do Rejestru Stowarzyszeń, innych organizacji społecznych i zawodowych, fundacji oraz samodzielnych publicznych zakładów opieki zdrowotnej pod numerem KRS 0000439624, dla której akta rejestrowe prowadzi Sąd Rejonowy dla m.st. Warszawy, XIII Wydział Gospodarczy Krajowego Rejestru Sądowego, NIP 5213639823.

W jakim celu chcemy przetwarzać Państwa dane?
Dopasowujemy treści wyświetlane na naszych stronach do indywidualnych gustów i potrzeb oraz ciągle doskonalimy jakość oferowanych usług, korzystając z analiz Państwa danych.Przetwarzamy dane Użytkowników w celu analityki ruchu w serwisie, źródeł dotarcia, czasu spędzonego na stronie i tym podobnych aby móc stale poprawiać jakość serwisu. Przetwarzanie danych umożliwia nam zwiększenie bezpieczeństwa usług świadczonych za pośrednictwem Fundacji Dziedzictwa Kulturowego (np. wykrywamy osoby łamiące regulamin Serwisu, zagrażające innym Użytkownikom, boty). Przetwarzamy dane Użytkowników Fundacji Dziedzictwa Kulturowego w celu umożliwienia korzystania z serwisu (zgodnie z Regulaminem i Polityką Prywatności).

Jak długo będziemy przetwarzać Państwa dane?
Dane przetwarzamy od momentu udzielenia odpowiedniej zgody do momentu jej odwołania / żądania zaprzestania przetwarzania danych osobowych / żądania usunięcia przetwarzania danych osobowych przez ich właściciela. Dane zbierane w ramach profilowania przetwarzamy od momentu rozpoczęcia korzystania z serwisu Fundacji Dziedzictwa Kulturowego (wejścia na naszą stronę) do momentu wyrażenia sprzeciwu wobec profilowania.

Czy możemy przekazywać dane?
Fundacja Dziedzictwa Kulturowego przekazuje Państwa dane jedynie podmiotom przetwarzającym je na jego zlecenie i będącym jego podwykonawcami (np. firmom programistycznym) oraz na żądanie podmiotów uprawnionych do ich uzyskania na podstawie obowiązującego prawa (np. sądom). Państwa dane nie będą przekazywane poza Europejski Obszar Gospodarczy ani udostępniane organizacjom międzynarodowym, z wyjątkiem powierzenia przetwarzania, w niektórych przypadkach, naszym zaufanym partnerom wymienionym w Polityce Prywatności.

Do kogo można się zwrócić po dalsze informacje odnośnie przetwarzanych przez nas danych?
W przypadku jakichkolwiek wątpliwości dotyczących danych osobowych prosimy pisać do naszego Inspektora Danych Osobowych, iod@dziedzictwo.org , ul. Bukowińska 22/203, 02-703 Warszawa, Polska.

Jakie mają Państwo prawa w stosunku do swoich danych?
Posiadają Państwo prawo dostępu do treści swoich danych oraz prawo ich sprostowania, usunięcia, ograniczenia przetwarzania, prawo do przenoszenia danych, prawo wniesienia sprzeciwu, prawo do cofnięcia zgody w dowolnym momencie bez wpływu na zgodność z prawem przetwarzania, którego dokonano na podstawie zgody przed jej cofnięciem. Zgoda może zostać cofnięta poprzez wysłanie wiadomości e-mail na adres naszego Inspektora Danych Osobowych (adres iod@dziedzictwo.org) z adresu, którego zgoda dotyczy. Mają Państwo również prawo wniesienia skargi do GIODO w wypadku uznania, iż przetwarzanie danych osobowych Pani/Pana dotyczących narusza przepisy ogólnego rozporządzenia o ochronie danych osobowych z dnia 27 kwietnia 2016 r.
Dalsze informacje znajdą Państwo w Polityce Prywatności.

Jakie są podstawy prawne przetwarzania Państwa danych?
Fundacja Dziedzictwa Kulturowego przetwarza Państwa dane na podstawie prawnej zgodnej z obowiązującymi przepisami. Podstawą prawną przetwarzania danych w celu świadczenia usług dla Użytkowników Fundacji Dziedzictwa Kulturowego jest umowa (określona Regulaminem). Fundacja Dziedzictwa Kulturowego musi korzystać z danych Użytkowników w celu realizacji usług Serwisu Fundacji Dziedzictwa Kulturowego. Działania te obejmują również rozwój serwisu, lepsze dopasowanie wyświetlanych treści do indywidualnych preferencji Użytkowników, dokonywanie analiz w celu doskonalenia świadczonych usług oraz mechanizmów zapewniających bezpieczeństwo.
Podstawą prawną dla pomiarów statystycznych i marketingu własnego Fundacji Dziedzictwa Kulturowego jest tzw. uzasadniony interes administratora zgodnie z art. 6 ust. 1 lit. F RODO.
Podstawą prawną przetwarzania danych w celach marketingowych podmiotów trzecich odbywa się na podstawie odrębnej dobrowolnej zgody.

Serwis wykorzystuje pliki cookies, czyli pliki tekstowe zapisywane na komputerze Użytkownika, identyfikujące go w sposób potrzebny do umożliwienia niektórych operacji. Ograniczenia stosowania plików cookies mogą wpłynąć na niektóre funkcjonalności dostępne na stronach internetowych Serwisu. Dowiedz się więcej w Polityce prywatności.